На Волині триває реалізація проекту «Діти Небесного Легіону».
Організатори повідомили про ще одну дитину, якій охочі можуть допомогти.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ДІТЕЙ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ
Щоб допомогти, потрібно звертатися за цими контактами: (050) 973-44-84; (098) 948-14-50.
Тринадцятий день народження вже за кілька днів зустріне Юрій. Його батько – старшина Збройних сил України Чопко Віктор Олександрович, учасник війни на сході України, механік-водій (14-та окрема механізована бригада). Загинув під час обстрілу одного з крайніх опорних пунктів бригади.
Указом Президента України № 58/2017 від 10 березня 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Найбільше, про що мріє син Героя: «Щоб припинилася війна, щоб розвивалася Україна економічно і культурно, адже це найкраща країна у світі, де є безліч природних багатств та найбільша цінність — працьовиті люди. Він вважає, що життя в нас налагодиться лише тоді, коли об’єднається український народ, а розвиток економіки забезпечить гідний рівень життя громадян. Важливе значення має також екологічна ситуація, і це залежить від кожного з нас».
Хлопчик з такими дорослими поглядами навчається лише в 7 класі. З шкільних предметів йому подобаються 1. інформатика, математика, біологія, історія, трудове навчання і фізкультура, оцінки середні: 7-9 балів. Не подобається зарубіжна література, бо вчать твори російською мовою.
Юркові подобається все, що пов’язане з футболом, його улюблені футболісти з якими він би хотів зустрітися це — Кріштіану Роналдо та Ліонелео Мессі. Хлопець каже: «Найбільше я люблю проводити час зі своїми друзями: грати футбол, їздити на велосипедах, складати конструктори лего, грати в настільні ігри. Граю в дитячій футбольній команді нашого села, маємо брати участь в обласних змаганнях. У вільний час люблю грати комп’ютерні ігри та дивитись мультики. Ціле літо в нас було дуже багато дітей на нашій вулиці. Хлопці організовували змагання з футболу, перегони на велосипедах, їздили на шкільний стадіон грати футбол з друзями. Нажаль, літо швидко закінчилося. Але восени теж вистачає розваг, ми вирізували серединки гарбузів, робили отвори, вставлями свічки та запалювали їх. Було буже весело, бо це все робили ввечері.»
В майбутньому планує вивчати технічні науки, щоб навчитися створювати власні комп’ютерні ігри. Юрко каже: «Поки що я точно не визначився із майбутньою професією, мама каже, що треба добре вчитися, то буде більше можливостей у майбутньому».
Коли хлопець читав книгу про Гаррі Поттера, то зрозумів, що від кожного з нас залежить майбутнє.
Дякуючи волонтерам, Юра цього літа відвідав Угорщину, Болгарію та Німеччину. Було дуже цікаво. Кожна країна та нові знайомства залишили в Юрка неперевершені враження та спогади.
Для Юри найбільшим авторитетом є його тато. Він розповідає: «Коли мій тато був живий, ми дуже багато часу проводили разом. Він брав мене з собою на риболовлю влітку і взимку, то був найкращий час у моєму житті. Як татко їхав десь далеко і надовго на роботу, то завжди привозив гарні подарунки, в мене були найкращі і найбільші машинки. Він мене ніколи не сварив. Хоча було одного разу, але я був винен. Я залишився сам у хаті і вчився запалювати сірники».
Юрко любить історію свого краю. Щороку відвідує фестиваль, який проводиться у травні в музеї, де працює його мама Віра. Іноді виступає на відкриттях виставок, бере участь у організації свят.
Вдома у хлопця багато обов’язків: миє посуд, прибирає у будинку, влітку допомагав мамі з консервацією та прополювати город від бур’янів. Він усвідомлює, що має бути хорошим прикладом для молодшої сестрички Іванки. Кожного дня він її забирає зі школи, заводить додому та разом з нею обідає. Інколи він читає для неї казки. Любить, коли мама розповідає їм цікаві історії на ніч. Юрчик розповідає: «У нас вдома багато різних вазонів. В моїй кімнаті колекція декоративних листяних бегоній, коли в школі був ярмарок, то брав деякі вазони на продаж. А ще, ми з сестрою любимо дивитися фотоальбоми. Звичайно, це приємніше робити з мамою, бо вона розказує, де ми були, що було цікавого. Особливо часто переглядаємо фото, на яких ми з татом».
«Найбільше я люблю гратися з собаками. Маю вже власного — Спайк. Дуже великий і розумний пес, білого кольору. Я йому постійно даю їсти, воджу на прогулянки» — розповідає Юрко.
У Юрка велика родина, завжди може хтось допомогти. Найчастіше допомагають дідусь Юра, бабуся Наталка, тітка Оля, дядько Сергій.
Допомагають також татові співробітники, бо й він допомагав усім.
Іменинник дуже вдячний та щиро цінує усю надану йому допомогу. А ще радий спілкуванню з новими людьми та давніми знайомими, тому з радістю лишив свою адресу для листування у приват.
Давайте зробимо усе можливе, щоб Юрко у свій день народження був щасливим, як ніколи, і ніякі тимчасові негаразди не змогли затьмарити радість свята. Адже він заслуговує на здійснення своїх найзаповітніших мрій. А ми вам у цьому допоможемо! Наш контактний номер: 0509734484 та 0989481450.
Інформація про батька хлопця є у Книзі пам’яті. Деталі за посиланням:http://memorybook.org.ua/27/chopko.htm .
Волонтерський рух Мeцeнaти для сoлдaтa цінує будь-яку допомогу, сприяння та розголос для підтримки дітей Небесного Легіону у цей складний для їхніх сімей час. Маєте бажання підтримати дітей – переказуйте кошти координатору даного проекту Natali Sky(Приватбанк: 4149-4991-2177-2535 Скиба Наталія Миколаївна). Але в переказі ви можете і конкретно зазначити, на яку саме дитину адресуєте допомогу.
Інформація для благодійників: ЧОПКО ЮРІЙ – невдовзі 13 років (25.10.2006). Локачинський р-н. Зріст: 168; Розмір взуття: 41.
