Осінні теплі дні найкращий час для того, щоб вивчати своє місто. Одним із найулюбленіших місць у лучан є Замок Любарта. Сьогодні волинська твердиня доглянута та затишна, проте так було не завжди. Про це свідчать хоча б світлини столітньої давнини.
Можливо не відразу впізнаєте Луцький замок, але саме таким він був у роки Першої світової війни (1914-1918 рр.).
Яскравим свідченням про Луцький замок ХІХ ст. є спогади очевидців, зокрема, відомого волинського письменника Юзефа Крашевського. Він написав такі слова: «Я бачив багато руїн замків, але жоден з них не здався мені таким величним, таким гарним, таким красномовним, як цей — а може то ім’я Вітольда додає йому чару? … Волинські замки збереглися найкраще, бо вони найдовше були потрібні. Острозький, Дубненський, Чарторийський, Луцький, Олицький, замок в Конюхах, і т.і. і своєю кількістю, і збереженням свідчать про те, як довго цей край опирався нападам і які перетерпів довгі війни. Луцький і Олицький замки можуть дати найкраще уявлення, що таке давній оборонний замок». З цих слів розуміємо, що замок був у такому стані як на фото вже набагато раніше.
У 1887–1890 рр. було виділено 623 крб. на відновлювальні роботи на території Луцького замку. Саме тоді було замуровано проломи у стінах, Воротню вежу стягнули металом.
У наступні десятиліття кілька комісій відмічали вкрай поганий стан мурів і башт, які загрожували падінням. Були розроблені проекти К. Іваницького, а потім і К. Тележинського про рятівну реставрацію. Проте грошей не було виділено. Врешті-решт прилегла до В’їзної вежі частина стіни зі сходами завалилася, це сталось якраз на початку ХХ століття, коли вже розпочалась Перша світова війна.
Також на фото бачимо на території замку багато дерев, різних будівель, які вже не дійшли до наших часів. У міжвоєнний час в замку господарювали пожежники.
Джерело фото: https://www.bildarchivaustria.at
Тетяна Яцечко-Блаженко
